Теги: Петро Дідула

Відрізнити “добро” для себе і добро для громади

Накинувши сумку на плече, дванадцятилітня дівчина бігла до школи. Навчальня, зі слів мами, престижна. Влаштування коштувало місячну платню. Ця жертва задля освіти рідної дитини є предметом маминої гордості. Такого роду історії чую щораз то частіше:...

У танець із вірою

У санаторії – танці. До клубу з різних корпусів стягується “молодь” здебільшого за шістдесят. Окремо йдуть жінки, підтримуючи одна одну. Чоловіки вже біля дверей клубу допалюють сигарети. У цьому приміщенні вони в особливій пошані. Їх...

Територія гостинності

Стоячи при самісінькій хвіртці будинку Єзуїтської служби біженців, хлопець з Афганістану спостерігає за рухом автомобілів та пішоходів. Поряд із будинком – спортивний майданчик, де бавляться його однолітки. Туди хлопця не тягне, адже там його образили:...

Батьківство у два весла

Відпустку плануємо переважно таким чином, щоб максимально релакснути, розслабитися, відпочити від усього й усіх, забутися. Всі роки сяк-так і мені вдавалося планувати своїх 24 неробочі дні. Цього року до планів не дійшло з уже традиційної...

Дванадцять кроків від ілюзії до реальності

Попросивши водія маршрутки зупинитися біля вказівного знаку “Назарет”, ти неодмінно піймаєш на собі запитальні погляди пасажирів: алкоголік ти чи наркоман? Років вісім тому, коли реабілітаційний центр щойно починав свою діяльність, у цих поглядах, крім запитальності,...